Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН України

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Електронний каталог ННСГБ НААН - результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог ННСГБ НААН

Повнотекстові книжкові видання

Повнотекстові періодичні видання

Повнотекстові автореферати дис.

Архівні матеріали

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ВПАА5/2021/1(100)<.>

Загальна кількість знайдених документів : 38
Показані документи с 1 по 20

1-20 21-38

Назаренко, М. М.
Мутагенна депресія пшениці озимої (Triticum aestivum L.) у разі дії гамма-променів [] / М. М. Назаренко // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2021. - N 1(100). - С. 13-20. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Пшениця озима --Генетика
Кл.слова (ненормовані):
озима пшениця, гамма-промені, депресія, мутагенез
Анотація: Метою досліджень було виявити особливості депресивних наслідків післядії різних доз гамма-променів у сортів пшениці озимої місцевої селекції за показниками схожості, виживання, морфометрії, врожайності. Досліджено показники схожості та виживання, проходження основних фаз онтогенезу в рослин пшениці озимої сортів місцевої селекції (Комерційна та Співанка) у першому поколінні. Встановлено вплив мутагенної депресії на показники структури врожайності (морфометрію стиглих рослин) та встановити рівень їх мінливості. 2019–2020 рр. експерименти проводили на дослідних полях науково-дослідного центру Дніпровського державного аграрноекономічного університету. У дослідах використовували насіння сортів Співанка та Комерційна, опромінене гамма-променями в дозах 100, 150, 200, 250, 300 Гр. Контроль – сухе насіння. Встановлено, що вища депресія за всіма дослідженими ознаками проявилась у сорту Співанка, крім дози 250 Гр, що свідчить про специфічність взаємодії депресійної активності гамма-променів із генотипами окремих сортів та складний характер розвитку депресивних наслідків на рівні організму. Найбільш інформативними показниками щодо мутагенної депресії в М1 поколінні рослин сортів пшениці озимої м’якої були: схожість та виживання рослин, фертильність пилку та такі показники структури врожайності, як висота рослин, вага зерна з головного колосу, маса тисячі зерен. Усі ці показники з високим рівнем значущості пов’язані з показником доза мутагену. Генотипи сортів місцевої селекції (Комерційна та Співанка) виявилися високочутливими до дії гамма-променів, що проявилось у напівлетальності навіть початкових, помірних доз (100 Гр). Дисперсійний аналіз показав, що насамперед на формування показників структури врожайності впливав фактор «доза мутагену», потім генотип вихідного сорту. Виявлено, що може відбуватися стрімке зниження окремих параметрів у першому поколінні при досягненні окремих граничних доз, причому ці дози визначаються генотипом суб’єкта мутагенної дії.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Пилипченко, А. В.
Економічна та еколого-енергетична ефективність вирощування конопель посівних за технологіями органічного землеробства [] / А. В. Пилипченко, М. Б. Пісковий // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2021. - N 1(100). - С. 21-27. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Конопля посівна--вирощування--Органічне землеробство
Кл.слова (ненормовані):
коноплі посівні, технології органічного землеробства, економічна ефективність, продуктивність, прибуток, рентабельність
Анотація: У виробника будь-якої продукції, зокрема і сільськогосподарської, та безпосередньо конопляної, головною метою є одержання стабільної врожайності культури, доробка і переробка продукції, яка б забезпечувала достатню рентабельність, давала змогу вести розширене відтворення галузі та конкурувати з іншими культурами, а також, не втрачаючи жодного з економічних показників, забезпечувала екологічність продукції і відновлювала біологічну активність та родючість ґрунту. Зважаючи на досвід країн з розвинутою ринковою економікою, а також власний досвід останніх років щодо переходу від класичної, чи інтенсивної системи землеробства, до органічних технологій ведення сільськогосподарського виробництва, можна констатувати, що для реального розвитку галузі в майбутньому є перспективи, які зумовлені тим, що Україна має певні потенційні можливості та резерви для стабілізації стану й прискореного розвитку коноплярства. Порівняно із класичною технологією вирощування конопель органічна система, з одного боку, знімає стресові ситуації (вплив мінеральних добрив та засобів захисту рослин), а з іншого, призводить до збільшення кількості культивацій покращує повітряний баланс ґрунту, що сприяє розмноженню та розвитку ґрунтової біоти. Дослідження, що проводяться у підприємствах групи компаній «Арніка» м. Глобине Полтавської області започатковані 2015 року. Отримані експериментальні дані дали змогу внести зміни в елементи технології органічного вирощування конопель посівних і таким чином стабілізувати біологічну активність ґрунту, його структуру та відновлювальну здатність. Водночас відбулися суттєві зміни в затратній частині, зокрема економія коштів на придбання засобів захисту рослин та мінеральних добрив, їх внесення та техніки для виконання цих робіт, а також затрати на закупку борін та культиваторів для органічних технологій, що позитивно впливає на продуктивність конопель посівних при переході технологій вирощування від класичної до органічної системи землеробства. Дослідження показали, що є свої особливості, які ми маємо ще виявити під час подальшої роботи.

Дод.точки доступу:
Пісковий, М.Б.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Господаренко, Г. М.
Продуктивність польової сівозміни у разі калійдефіцитної системи удобрення [] / Г. М. Господаренко, А. Т. Мартинюк, В. П. Бойко // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2021. - N 1(100). - С. 28-36. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Сівозміни--Польові
Кл.слова (ненормовані):
польова сівозміна, удобрення, калій, чорнозем опідзолений, урожайність культур, продуктивність сівозміни
Анотація: У статті висвітлено результати досліджень впливу тривалого (8 років) застосування калійдефіцитної системи удобрення в умовах Правобережного Лісостепу України на зміну параметрів фізико-хімічних і агрохімічних показників чорнозему опідзоленого важкосуглинкового та продуктивність польової сівозміни (пшениця озима, кукурудза, ячмінь ярий, соя). Встановлено, що використання чорнозему опідзоленого для вирощування польових культур за різних умов удобрення не змінює ємності ґрунтового вбирного комплексу, але спричиняє його структурну перебудову. Перед закладанням досліду ємність ҐВК у шарі 0–20 см на 10,1 % визначалася іонами водню, а через вісім років у разі середньорічного внесення N110P60K80 їх частка підвищилась до 14,8 %. Калійний режим ґрунту залежав від видів і доз добрив, що застосовувалися в сівозміні. Найбільше на нього впливали дози калійних добрив. Так, на ділянках без добрив у кінці другої ротації 4-пільної сівозміни вмісту рухомих сполук калію у ґрунті зменшився порівняно з вихідним значенням на 6 %, а у разі внесення N110P60, N110P40 і N110P60K80 на 1 га площі сівозміни – відповідно на 14; 5 і 3 %. Тривале (з 2010 р.) застосування мінеральних добрив у дозі N110P60K80 на 1 га площі сівозміни в середньому за 2016–2018 рр. сприяло підвищенню врожайності пшениці озимої на 3,68 т/га, кукурудзи – на 8,34, ячменю ярого – на 2,05 і сої на 1,31 т/га, врожайність на контролі без добрив відповідно 3,57 т/га; 4,73; 3,37 і 1,71 т/га. При цьому калійні добрива на азотно-фосфорному тлі в дозі 40 кг/га д. р. сприяли підвищенню врожайності пшениці озимої, кукурудзи, ячменю ярого та сої відповідно на 7; 12; 5 і 3 %, а продуктивність сівозміни підвищилася на 8 %. Подальше підвищення дози калійних добрив до 80 кг/га д. р. підвищувало її продуктивність лише на 4 %. Для забезпечення продуктивності польової сівозміни на рівні 7,55 т з. од/га необхідно щорічно на 1 га площі сівозміни вносити калійні добрива в дозі 40 кг/га д. р. (під пшеницю озиму 40, кукурудзу – 55, ячмінь ярий – 35 і сою – 30) на тлі N110P60 і заробляння у ґрунт нетоварної частини урожаю.

Дод.точки доступу:
Мартинюк, А.Т.; Бойко, В. П.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Ефективність застосування добрив на посівах сої в умовах Північного Степу України [] / Т. П. Шепілова [и др.] // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2021. - N 1(100). - С. 37-42. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Соя --Добрива
Кл.слова (ненормовані):
соя, добрива, висота рослин, маса рослин, кількість бобів, урожайність
Анотація: Значне поширення сої зумовлене особливо цінним вмістом у її складі поживних речовин, високою економічною ефективністю виробництва, а також універсальним характером використання в харчових, кормових і технічних цілях. З упровадженням у виробництво адаптованих ранньостиглих сортів сої виникла проблема забезпечення гарантованого щорічного формування якісного врожаю насіння. Важливим резервом підвищення урожайності сої є поліпшення умов живлення за допомогою внесення мікродобрив. Вони дають можливість більш повно реалізувати потенційну продуктивність сучасних сортів сої інтенсивного типу, покращують розвиток кореневої системи, підвищують активність фотосинтезу, збільшують кількість бульбочок, бобів та насіння. Мета досліджень – виявити вплив мінеральних добрив та обробки насіння мікродобривами на продуктивність ранньостиглого сорту сої Золушка в умовах північного Степу України. Завдання – визначити вплив добрив на висоту і масу рослин, кількість бульбочок, формування елементів структури врожаю сої. Результати проведених досліджень свідчать, що застосування добрив має позитивний вплив на продуктивність сої. Найбільша висота і маса рослин відмічена при застосуванні N15P15K15 та Нано-мінераліс – 79,8 см і 54,0 г відповідно. Застосування мікродобрив мало позитивний вплив на формування бульбочок, їх чисельність зростала на 2,9–4,2 шт., або 8,0–11,5%. На фоні мінеральних добрив кількість бульбочок була меншою в середньому на 6,9%. Більша кількість бобів формувалась на фоні мінеральних добрив, приріст становив 11,9%. Застосування мікродобрив сприяло збільшенню числа бобів на 1,1–2,2 шт. (5,0–10,2%), на фоні без мінеральних добрив – на 0,9–1,8 шт. (4,7–9,3%). Найбільша кількість бобів і маса насіння утворилась при використанні Нано-мінераліс і N15P15K15 – 23,8 шт. і 4,17 г, що більше за абсолютний контроль на 23,3 та 16,8 % відповідно. Внесення N15P15K15 при сівбі забезпечило прибавку врожаю 0,11 т/га (7,2 %). Мікродобриво Нано-мінераліс було більш ефективним, прибавка складала 0,13 т/га (8,5 %), на фоні N15P15K15 – 0,18 т/га (11,0%). Застосування мікродобрива Реаком дало приріст врожаю 0,09–0,10 т/га (5,9–6,1 %). Найбільшу врожайність забезпечило застосування мінеральних добрив і Нано-мінераліс – 1,82 т/га, де прибавка врожаю до абсолютного контролю складала 0,29 т/га (19,0 %).

Дод.точки доступу:
Шепілова, Т.П.; Петренко, Д.І.; Лещенко, С.М.; Скриннік І. О., Артеменко Д. Ю.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Вплив екологічних чинників на сортову реакцію лілій [] / М. О. Антонець, О. А. Антонець, О. Г. Міленко // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2021. - N 1(100). - С. 43-54. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Квіти--Лілії--гібриди
Кл.слова (ненормовані):
гібриди лілій, сонячне світло, низькі температури, волога, реакція сорту, декоративність
Анотація: Лілії мають чудовий декоративний вигляд, тим самим формуючи в людини певні естетичні почуття. Їх широко використовують для вирощування в парках та садах як поодиноко, так і насаджені у групах поблизу дерев, чагарників, на газонах, а також для зрізу і вигонки. За кольором, формою, ароматом, тривалістю цвітіння ліліям немає рівних серед цибулинних рослин. Актуальність теми полягає у вияві основних вимог до сортів лілій на Полтавщині щодо стійкості до несприятливих чинників зовнішнього середовища, зберігаючи при цьому високий декоративний ефект. Метою дослідження було з’ясувати вплив чинників середовища на сортову реакцію лілій. Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання: 1) розглянути вплив сонячного світла на сортову реакцію лілій; 2) з’ясувати дію низьких температур у зимовий період у відновленні вегетації лілій; 3) показати відношення до вологи різних гібридів лілій; 4) виявити декоративну якість. Дослідження проводили у с. Липове Глобинського району Полтавської області на території приватного господарства S=0,1 га протягомі 2018–2020 років. Для досліду взято 17 сортів лілій, які класифіковано у шість груп. Це Східні гібриди, азіатські гібриди, Лонгіфлорум-Азіатік-Гібриди, Трубчаті гібриди, Орієнтально-Трубчасті гібриди, Лонгіфлорум-орієнтальні гібриди. Форма квітника – прямокутні клумби. Предметом дослідження є сортова реакція лілій. Посухостійкість і стан рослин після перезимівлі оцінювали за О. Порадою. Декоративність включала висоту рослин, діаметр куща, забарвлення квіток, махровість суцвіття, діаметр суцвіття, оригінальність та загальний стан рослин. Зважаючи на вплив таких екологічних чинників, як світло, низькі температури і волога на сортову реакцію лілій у середньому по роках досліджень, виявлено найкращі гібриди для вирощування на Полтавщині. Згідно з отриманими результатамив для формування квітників рекомендовано використовувати такі групи лілій. Це Азіатські гібриди Lollypop, Tropical Breeze і Dimension та Орієнтально ‒ Трубчасті гібриди Robert Swanson, Altari, Beverly Drems, Pearl Jennifer і African Lady. Вони гарно пристосовуються до умов навколишнього середовища і мають високі декоративні якості.

Дод.точки доступу:
Антонець, М. О.; Антонець, О.А.; Міленко, О.Г.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Чугрій, Г. А.
Тестування програм збалансованого живлення пшениці озимої в умовах нестійкого зволоження зони Степу України з метою стабілізації врожайності зернової групи у Східному регіоні [] / Г. А. Чугрій, О. О. Вінюков // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2021. - N 1(100). - С. 55-64. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Пшениця озима --Загальні питання
Кл.слова (ненормовані):
технологія, пшениця озима, сорт, висота рослин, маса 1000 зерен, кущення, вегетація, урожайність
Анотація: У статті показано вплив біопрепаратів, які найбільш адаптовані до системи забезпечення рослинам необхідних елементів живлення на фоні підбору найкращих агрохімічних антистресових пакетів з метою стабілізації отримання запланованих урожаїв у Степовому ареалі. Доведено, що за схемою внесення препаратів у різні фази розвитку рослин, наприкінці фази кущіння було проведено біометричний аналіз рослин з 1 м2 по варіантах досліду, де використання препаратів, що вивчались, суттєво вплинули на показник «висота рослин». Найвищим цей показник був на варіанті Гумат калію РОСТ ОК Універсальний (обприскування у фазу відновлення вегетації (весна)) + Гумат калію РОСТ ОК Універсальний (обприскування у фазу вихід у трубку), що більший за контроль на 5,1 см. Досліджено, що для показників «кількість стебел» та «коефіцієнт кущіння» значну прибавку відносно контрольного варіанту забезпечило використання варіанту Гумат калію РОСТ ОК Універсальний (обприскування у фазу відновлення вегетації (весна) + Гумат калію РОСТ ОК Хелат цинку (обприскування у фазу вихід у трубку) + сірка (обприскування у фазу вихід у трубку) + Гумат калію РОСТ ОК Зерновий (обприскування у фазу молочна стиглість). Доведено, що використання комплексних добрив Rost OK протягом вегетації пшениці озимої сприяло суттєвому покращенню показників структури врожаю. Додаткове стимулювання рослин у фазу кущіння (осінь) сприяло формуванню додаткових продуктивних пагонів порівняно з контролем. Використання препарату Гумат калію РОСТ ОК Універсальний дало змогу підвищити коефіцієнт продуктивного кущіння від 22,2 % до 55,6 %. Використання в цю фазу препарату Гумат калію РОСТ ОК бор підвищило відповідний показник з 27,8 % до 38,9 %. Доведено, що найбільш суттєвий вплив в умовах східної частини Північного Степу, забезпечувало комплексне застосування препаратів, що вивчались безпосередньо на всіх етапах органогенезу. Додаткове живлення ріст стимулюючими препаратами у фазах, які відповідають за формування того чи того показника продуктивності рослин сприяє посиленню фізіологічних процесів у рослині. Визначено, що найбільш істотна прибавка зерна була на варіантах, де кратність обробок була найбільшою, та підтримувала рослини додатковим живленням особливо на останніх етапах органогенезу. Урожайність на таких варіантах підвищувалась від 1,1 /га до 3,8 т/га.

Дод.точки доступу:
Вінюков, О.О.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Вплив попередників на урожайність та якість зерна нових сортів пшениці озимої твердої [] / С. М. Шакалій, А. В. Баган, С. О. Юрченко // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2021. - N 1(100). - С. 65-71. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Пшениця озима тверда--Сорти
Кл.слова (ненормовані):
пшениця озима тверда, сорт, попередник, урожайність, натура зерна, склоподібність, вміст білка
Анотація: Збільшення потенціалу врожайності завжди було і залишається фундаментально важливим у селекційних програмах. Але сучасні сорти повинні бути не тільки високоврожайними, що дають продукцію високої якості, але і стійкими до несприятливих факторів середовища, високоадаптованими, високогомеостатичними. Тільки висока адаптивність сорту (обумовлена гомеостатичність його генотипу) може забезпечити стабільність врожаю в різних екологічних умовах. У статті представлені результати дослідження впливу попередників на урожайність та якість зерна нових сортів пшениці озимої твердої. Дослідження, проведені упродовж 2018–2020 рр. із сортами пшениці озимої твердої Приазовська та Шулиндінка в умовах Полтавської області із вивчення впливу попередників на урожайність та якість зерна, показали, що за середніми даними (2018–2020 рр.) рівень урожайності зерна на 35 % залежав від погодних умов, на 25 % від сорту і на 20 % від попередника. Сорт Приазовська по попереднику соя мав урожайність 5,62 т/га, що вище на 0,04 т/га, ніж по попереднику озимий ріпак. Вищими показниками урожайності характерезується сорт Шулиндінка по попереднику озимий ріпак (5,90 т/га) ніж по попереднику соя (5,81 т/га). Показник склоподібності є важливим для пшениці озимої твердої, оскільки він характеризує внутрішню будову зернівки. Склоподібність потрібна для подальшої переробки зерна пшениці озимої твердої у продукти макаронного виробництва. Найвищою склоподібністю характерезується урожай 2019 року. Сорт Шулиндінка мав показник склоподібності від 87 % – попередник соя до 86 % – попередник озимий ріпак.У середньому за три роки (2018–2020 рр.) найвища масова частка білка в зерні пшениці озимої твердої (15,0–14,8 %) у середньому по сортам сформувалася в сорту Приазовська по двох попередниках. Дещо нижчою масова частка білка була в сорту Шулиндінка (14,4–14,6 %). Отже, за проведеними дослідженнями кращим попередником для сорту Приазовська була соя, а для сорту Шулиндівка попередник озимий ріпак.

Дод.точки доступу:
Шакалій, С.М.; Баган, А.В.; Юрченко, С.О.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Вплив фунгіцидних протруйників на патогенний комплекс і лабораторну схожість насіння сої [] / Г. Д. Поспєлова, Н. П. Коваленко, Н. І. Нечипоренко // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2021. - N 1(100). - С. 72-79. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Соя--Насінництво--протруєння
Кл.слова (ненормовані):
фітосанітарний моніторинг, насіннєва інфекція, мікрофлора, протруювання, схожість насіння
Анотація: У статті наведені дані щодо фітосанітарного стану насіння сої сортів Вільшанка, Єлена та Ворскла, рівня контамінації патогенними мікроорганізмами. Мета досліджень полягала в оцінці ефективності фунгіцидних протруйників проти грибкової і бактеріальної інфекції сої та їх впливу на посівні якості насіння. Варіанти досліду включали: 1. Контроль. 2. Фундазол, 500 г/кг з.п. (St) 3 кг/т. 3. Вітавакс 200 ФФ, 400 г/л в.с.к. 4. ТМТД 400 г/л к.с. 6 л/т. 5. Віал Траст, 140 г/л: к.с. 2,5 л/т. Для встановлення впливу протруйників на стан та розвиток рослин сої їх вирощували до фази двох справжніх листків у вегетаційних ємностях. Визначення лабораторної схожості і вивчення мікрофлори насіння здійснювали методом пророщування у вологій камері в чашках Петрі на фільтрувальному папері, згідно з ДСТУ 4138-2002, а польову – при сівбі в горщики із землею. Зараженість насіння збудниками хвороб визначали біологічним методом, основаним на стимулюванні росту і розвитку патогенних мікроорганізмів як на протруєному, так і не на протруєному насінні. Виявлено, що загальна зараженість насіння сої фітопатогенними мікроорганізмами складала 27,3–37,0 %, при цьому зараженість грибною інфекцією складала 68,3–83,9 % від загальної кількості та 6,4–17,3 % – змішаною інфекцією. Ураження бактеріальною інфекцією було в межах норми (до 5 %) у сортів Єлена (3,5 %) та Вільшанка (2,3 %). У сорту Ворскла цей показник становив 6,4 %. Найбільшою часткою ізоляції відрізнялися гриби роду Alternaria, частина яких становила 5,3–11,3 % залежно від сорту. Менше поширення мали гриби роду Fusarium: 3,9–6,5 % від загальної кількості насіння, ураженого патогенами грибної етіології. Незначним проявом характеризувалися гриби роду Botrytis – у межах 2,5–3,5 % залежно від сорту. На насінні сорту Єлена та Ворскла одночасно були виділені спори цих патогенів. Досить широко були репрезентовані на насінні сої представники вторинної інфекцій (Aspergillus, Mucor та Penicillium), поширеність яких становила 4,4–10,1 %. Частка кожного з цих патогенів, за винятком Mucor, незначна – від 0,5 % до 2,5 %. Частка ізоляції грибів роду Mucor дещо вища, максимальна на сорті Єлена – 5,5 % і мінімальна на сорті Вільшанка – 3,3 %. Для знезараження насіння від патогенної флори грибного та бактеріального походження доцільно використовувати двокомпонентний фунгіцидний протруйник Вітавакс 200 ФФ, 400 г/л в.с.к. з нормою використання 2,5 л/т насіння, який також має найкращий стимулюючий ефект на лабораторну схожість насіння сої.

Дод.точки доступу:
Поспєлова, Г.Д.; Коваленко, Н. П.; Нечипоренко, Н.І.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Ефективність бакових сумішей пестицидів проти шкідників та хвороб у технології вирощування пшениці озимої в Північному Степу України [] / П. В. Писаренко, В. Л. Матюха, П. П. Писаренко // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2021. - N 1(100). - С. 80-89. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Пшениця озима --Захист рослин
Кл.слова (ненормовані):
пшениця озима, фунгіциди, шкідники, хвороби, обприскування посівів, технічна ефективність, урожайність
Анотація: Однією із причин зниження врожаю зерна пшениці озимої паралельно із забур’яненістю є поширеність та розвиток хвороб і шкідників при її вирощуванні. На процеси посилення або послаблення стійкості пшениці озимої до пошкодження шкідниками і ураження хворобами в сучасному землеробстві степової зони має значний вплив загальний рівень культури землеробства та інтегрованої системи захисту рослин, одним зі складників якої є сучасні засоби захисту рослин. Обмеження поширення хвороб і шкідників за допомогою засобів захисту рослин – це важливий агрозахід, результативність якого залежить від правильного вибору інсектицидів і фунгіцидів з досить широкого асортименту препаратів та дотриманням нормативних регламентів їх застосування для максимального впливу на шкідливі об’єкти, не забруднюючи при цьому навколишнє середовище. Рівень ушкодженості всіма видами шкідників та ураження хворобами пшениці озимої був загалом на низькому рівні та в 15–20 разів нижчим за економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) по всіх шкідливих об’єктах, тоді як ЕПШ для шведської мухи (Oscinella) становить 10–15 личинок на м², хлібної жужелиці (Zabrus tenebrioides) до 2–3 шт/м², а клопа шкідливої черепашки (Eurygaster integriceps Put.) – 5–6 шт./м². ЕПШ ураження септоріозом (Septoria tritici Rob. et Desm.) становить 5 % ураженої площі посівів пшениці, борошнистої роси (Erysiphe graminis (DC)) – 10–15 %, фузаріозу (Fusarium graminearum Schwabe, Fusarium culmorum) також 10–15 % уражених рослин тощо. Максимальну ефективність у боротьбі з хворобами рослин пшениці озимої забезпечують бакові суміші препаратів фунгіциду Фалькону – 0,6 л/га з гербіцидами та фунгіциду Титулу Дуо – 0,2 л/га з гербіцидами, що призводило до практично повного знешкодження (100 %) різних хвороб. Поєднання фунгіцидів Фалькон – 0,6 л/га та Титул Дуо – 0,2 л/га з гербіцидами Монітор (20 г/га) та Примадона (0,8 л/га) покращувало ефективність фунгіцидів. Адже чисті посіви від бур’янів мають вищу стійкість до хвороб через кращу аерацію стеблостою, нижчу тут вологість повітря, а, як наслідок, гірші умови для розвитку хвороб. Максимально високі показники ефективності в боротьбі зі шкідниками забезпечує інсектоакаріцид Кінфос – 0,35 л/га у поєднанні з гербіцидом нового покоління Примадона (0,8 л/га), що забезпечує практично 100 % знищення шкідників. Порівняння даних контрольного варіанту без засобів захисту рослин із внесенням інсектоакарицидних та фунгіцидних бакових сумішей з гербіцидами засвідчує про повну необхідність використання зазначених інсектицидів у боротьбі зі шкідниками та хворобами в посівах пшениці озимої.

Дод.точки доступу:
Писаренко, П.В.; Матюха, В.Л.; Писаренко, П. П.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

10.

Марініч, Л. Г.
Вплив сортових особливостей селекційних зразків стоколосу безостого на довговічність і урожайність травостою [] / Л. Г. Марініч, О. В. Бараболя, Л. В. Кавалір // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2021. - N 1(100). - С. 90-96. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Стоколос безостий --селекція
Кл.слова (ненормовані):
стоколос безостий, кормова продуктивність, довговічність, висота, урожайність
Анотація: Одним із цінних кормових видів злакових трав є стоколос безостий. Рослини стоколосу безостого багаті на білок, його міститься до 15 %, жирів – 19,7–24,9 %, клітковини – до 8 %. Головною його особливістю є те, що зелена маса і сіно багате на цукри та мінеральні елементи, такі як фосфор, кальцій, калій, сірка, магній. Однією із сучасних проблем у селекції стоколосу безостого є створення сортів, які би характеризувалися адаптивністю до певних ґрунтово-кліматичних умов, високою кормовою продуктивністю, покращеними якісними показниками, врожайністю насіння, довговічністю. На сьогодні в різних ґрунтово-кліматичних умовах України вирощуються 14 зареєстрованих сортів стоколосу безостого. Але ці сорти не повністю відповідають вимогам виробництва, тому є необхідність селекційного поліпшення цієї культури. Мета досліджень полягала у виявленні динаміки формування кормової продуктивності для визначення сортових особливостей селекційного матеріалу стоколосу безостого. Під час досліджень використано польовий та кількісний методи, метод пробного снопа, ваговий, статистичний. Зразки 0107, 0110, 0752, 1005 та 1002 відносяться до сінокісного типу, характеризуються максимальною продуктивністю в перші 3 роки використання. Найкраще застосовувати такі зразки для короткочасного використання у польових сівозмінах; зразки 1007, 1006 та 1017 відносяться до сінокісно-пасовищного типу. Для них характерна середня продуктивність у перші 3 роки використання (29–38 т/га) і середній рівень зниження урожайності зеленої маси на 7-й рік використання (45–61 %). Ці зразки доцільно використовувати в кормових сівозмінах протягом 5–7 років; зразки 1012, 1008 та 1003 відносяться до пасовищного типу. Характеризуються низькою продуктивністю в перші 3 роки використання (20–26 т/га) і повільно знижують рівень врожайності зеленої маси (35–45 %) на 7-й рік використання. Їх краще використовувати для створення пасовищ, для рекультивації еродованих земель та як газонну культуру.

Дод.точки доступу:
Бараболя, О.В.; Кавалір, Л.В.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

11.

Формування продуктивності зерна гібридами кукурудзи залежно від норми висіву [] / Г. П. Жемела, О. В. Бараболя, В. В. Ляшенко // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2021. - N 1(100). - С. 97-105. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Кукурудза --Гібриди
Кл.слова (ненормовані):
гібриди кукурудзи, групи стиглості, норми висіву, загущення, вегетація, врожайність
Анотація: Кукурудза є універсальною через її використання як кормової, технічної та продовольчої культури, що обумовлює актуальність підвищення її продуктивності як в Україні, так і в усьому світі. Метою статті є дослідження залежності продуктивності зерна гібридів кукурудзи від норм висіву. Під час досліджень використано польовий та кількісний методи, спостереження, розрахунковий. Результати наших досліджень свідчать, що в середньому за роки експерименту мінімальний період вегетації спостерігався у ранньостиглого гібрида P8521 – 122,8 діб, найтриваліший – у середньостиглого PR38N86 – 131,1–133,7 доби, середньораннього PR39B76 – 125,4–127,5 дні. Тривалість міжфазних періодів та періоду вегетації гібридів кукурудзи залежала від їхніх біологічних особливостей та погодних умов і майже не змінювалась під впливом густоти стояння рослин. Визначено, що відповідно до біологічних особливостей у рослин середньостиглого гібрида формувались рослини з більшою висотою, ніж у скоростиглих. При збільшенні густоти вищезазначених гібридів спостерігалося зменшення висоти рослин на 2,7 см, 3,4 і 3,3 см відповідно. Отже, у фазу цвітіння волотей, коли рослини кукурудзи досягали своєї максимальної висоти, у вологий рік вона зростала від зріджених до загущених посівів, а в посушливі зменшувалась. Дослідження підтверджують, що показники індивідуальної продуктивності зменшуються по мірі загущення. На нашу думку, основним резервом збільшення виробництва товарного зерна є визначення оптимальної густоти для гібридів кукурудзи різних груп стиглості, зважаючи на агроекологічні умови. Оптимальної кількості качанів, при якій найкраще поєднуються показники індивідуальної продуктивності і кількості рослин на одиниці площі, у ранньостиглого гібрида P8521 досягали у варіантах з густотою стояння 75 тис./га, у середньораннього PR39B76 – 70 тис./га і середньостиглого PR38N86 – 70 тис./га.

Дод.точки доступу:
Жемела, Г.П.; Бараболя, О.В.; Ляшенко, В.В.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

12.

Вплив регуляторів росту рослин на онтогенез сортів ячменю ярого [] / М. В. Горобець, П. В. Писаренко, Т. О. Чайка // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2021. - N 1(100). - С. 106-115. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Ячмінь ярий--Регулятори росту
Кл.слова (ненормовані):
ячмінь ярий, регулятори росту рослин, площа листкової поверхні, фотосинтетична активність, фотосинтетичний потенціал, чиста продуктивність фотосинтезу
Анотація: У статті – визначено вплив регуляторів росту рослин на продуктивність ячменю ярого у виробничих умовах Полтавської області. Оцінювання ефективності використання регуляторів росту рослин та природного мінералу бішофіт виконано на базі експериментальних даних. Експериментальну роботу проведено у виробничих умовах на базі ФГ «Горобець С. Г.» Полтавської області. Для обробки посівів використовували регулятори росту Циркон та Епін-екстра, а також, 1 % розчин природного мінералу бішофіт. Показники фотосинтетичного потенціалу та чистої продуктивності фотосинтезу визначено розрахунковим методом за загальноприйнятими методиками. За даними п’ятирічних досліджень визначено динаміку впливу регуляторів росту рослин та природного мінералу бішофіт на чисту продуктивність фотосинтезу, фотосинтетичний потенціал та площу листкової поверхні. Установлено, що за 3 роки проведення експериментальних спостережень при обробці нашими регуляторами росту вихід у трубку стався на 1–3 дні раніше, ніж у контрольному варіанті (без використання регуляторів). На дослідній ділянці 2017–2019 рр. найскоріше сходи спостерігались у сорту Геліос при обробці стимулятором Циркон, тоді як у контролі сходи зафіксовані на 3 дні пізніше. Кущіння ячменю ярого сорту Геліос та вихід у трубку відбувалось найшвидше при дії 1 % розчину бішофіту, а при дії інших стимуляторів (Епін-екстра, Циркон) сходи та повна стиглість фіксувалися на 3 дні пізніше. Застосування стимуляторів Циркон і 1 % розчин бішофіту (для сортів Геліос та Парнас) прискорило настання фази колосіння на 2–4 дні, Епін-екстра – тільки на 1–2 дні. У середньому за час проведення досліджень тривалість фаз розвитку рослин ячменю ярого, оброблених стимуляторами, зменшилася на 1–4 дні порівняно з контрольним варіантом. При використанні регуляторів росту збільшилася площа листкової поверхні у посівів ячменю ярого порівняно з контролем, що дає змогу найбільш повно використовувати ґрунтово-кліматичні ресурси регіону й отримати максимальний ефект від прийомів агротехнічного впливу. Запропоновані моделі технологій дають змогу без застосування десикації зменшити тривалість вегетаційного періоду в посівах ячменю ярого. При обробці посівів у фазі кущіння стимуляторами росту Епін-Екстра, Циркон і 1 % розчином бішофіту скорочується період вегетації на 2–4 дні при вирощуванні ячменю ярого на дерново-підзолистих ґрунтах; стимулятор Епін-Екстра і 1 % розчин бішофіту збільшують асиміляційну поверхню листя в рослин ячменю ярого на 8,5 і 11,1 % відповідно, потенціал фотосинтетичного процесу – на 5,7 % і чисту продуктивність фотосинтезу на 3 і 10 %.

Дод.точки доступу:
Горобець, М. В.; Писаренко, П.В.; Чайка, Т.О.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

13.

Гангур, В. В.
Вплив мінеральних добрив на вміст поживних речовин у ґрунті та урожайність гібридів соняшнику різних груп стиглості [] / В. В. Гангур, О. О. Космінський, О. В. Міщенко // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2021. - N 1(100). - С. 116-121. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Соняшник--гібриди
Кл.слова (ненормовані):
соняшник, гібриди, поживний режим ґрунту, азот, фосфор, калій, урожайність
Анотація: В аграрному виробництві України головною олійною культурою є соняшник (Helianthus annuus L.), обсяги валового виробництва насіння якої практично щорічно зростають. Метою досліджень було з’ясувати вплив різного рівня удобрення на вміст поживних речовин у ґрунті та продуктивність гібридів соняшнику різних груп стиглості. В умовах польового досліду на Полтавській державній сільськогосподарській дослідній станції імені М. І. Вавилова впродовж 2018–2020 рр. виявлено, що у разі вирощування гібридів соняшнику найбільший вміст азоту, що легко гідролізується, спостерігається у разі внесення повного мінерального удобрення N40P60K60. Встановлено, що у разі внесення максимальної дози добрив N60P80, виявлено зменшення вмісту азоту у ґрунті відносно застосування низьких та середніх доз. Найбільше рухомого фосфору містилося в орному шарі ґрунту у разі вирощування гібриду Ореол на фоні N30P40, гібриду Кадет –N40P60K60, а гібриду Драйв – N40P60. Виявлено, що найбільшим вміст калію у ґрунті був у разі внесення N40P60K60, або був вищим порівняно з варіантом без добрив за групами стиглості гібридів, відповідно на 21,6; 36,0; 44,3 мг/кг ґрунту. За результатами досліджень виявлено, що у гібрида Ореол приріст урожайності насіння від застосування мінеральних добрив порівняно з контролем становив 0,15–0,28 т/га або 4,8–8,9 %. Урожайність гібридів Кадет і Драйв на фоні добрив була вищою порівняно з варіантом без добрив, відповідно на 0,25–0,30 т/га або 7,9–9,5 % і 0,10–0,23 т/га або 3,0–6,9 %. Ранньостиглий гібрид Ореол забезпечив максимальну урожайність насіння 3,41 т/га в разі внесення N60P80. Виявлено, що середньоранній гібрид Кадет найменше реагував на різні фони удобрення. Різниця між варіантами досліду за урожайністю насіння становила лише 0,02–0,05 т/га. Найвищу врожайність насіння гібриду Драйв 3,58 т/га одержано на фоні N60P80.

Дод.точки доступу:
Космінський, О. О.; Міщенко, О.В.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

14.

Гангур, В. В.
Вплив попередників на водоспоживання та продуктивність пшениці озимої в зоні Лівобережного Лісостепу України [] / В. В. Гангур, Я. О. Котляр // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2021. - N 1(100). - С. 122-127. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Пшениця озима --Продуктивність
Кл.слова (ненормовані):
пшениця м’яка озима (Triticum aestivum L.), попередники, сівозміна, водоспоживання, доступна волога, урожайність
Анотація: Стратегічною зерновою культурою, яка забезпечує продовольчу безпеку держави, є пшениця озима (Triticum aestivum L.). Постійно зростаючий попит на зерно пшениці озимої спонукає до пошуку шляхів як підвищення її врожайності, так і покращення якісних показників. Метою досліджень було з’ясувати вплив різних попередників, рівня удобрення на водоспоживання посівів пшениці озимої та її продуктивність. Дослідження, проведені на Полтавській державній сільськогосподарській дослідній станції імені М. І. Вавилова впродовж 2019–2020 рр., доводять, що найбільше доступної вологи в 1,5 метровому шарі ґрунту на час відновлення весняної вегетації нагромаджувалось у разі розміщення пшениці озимої по чорному пару 250,9 мм. Еспарцет як парозаймаючий попередник пшениці поступався чорному пару за запасами вологи лише на 2,9 %. У разі розміщення пшениці озимої в сівозміні після гороху на зерно акумулювалось достатні запаси доступної вологи, однак вони були нижчими порівняно з парозаймаючими попередниками на 6,8–13,8 мм або 2,8–5,6 %. Найгірші умови для нагромадження вологи у ґрунті формувалися за сівби пшениці озимої після пшениці озимої. Встановлено, що кращим попередником пшениці озимої є горох на зерно, де в разі внесення під культуру N50Р50К50 урожайність зерна становила 4,52 т/га. Практично рівноцінним попередником для пшениці є еспарцет на один укіс. Урожайність зерна була нижчою порівняно з розміщенням після гороху на зерно лише на 1,2 %. Розміщення пшениці озимої по чорному пару було ефективним лише в посушливі роки. У сприятливі за зволоженням роки спостерігається зниження урожайності пшениці озимої по чорному пару в результаті раннього і інтенсивного вилягання посівів. Встановлено, що небажаним є розміщення в сівозміні пшениці озимої після пшениці озимої, яке призводить до зниження урожайності порівняно з кращими попередниками на 28,0–34,5 %.

Дод.точки доступу:
Котляр, Я. О.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

15.

Гангур, В. В.
Вплив мінімалізації обробітку ґрунту на вологозабезпечення та продуктивність ячменю ярого в зоні Лівобережного Лісостепу України [] / В. В. Гангур, О. І. Лень, М. В. Гангур // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2021. - N 1(100). - С. 128-134. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Ячмінь ярий --Продуктивність
Кл.слова (ненормовані):
ячмінь ярий (Hordeum vulgare L.), обробіток грунту, Mini-till, No-till, доступна волога, структура врожаю, урожайність
Анотація: Ячмінь ярий (Hordeum vulgare L.) наразі є однією з важливих зернових культур продовольчого й фуражного спрямування. В умовах сьогодення актуальним є питання збільшення врожайності культури з одночасним скороченням ресурсних витрат. Метою досліджень було з’ясувати вплив різних способів обробітку основного ґрунту на водоспоживання та продуктивність ячменю ярого в умовах Лівобережного Лісостепу. Визначення вологозабезпеченості метрового шару ґрунту на час сівби ячменю ярого показало, що за системи No-till порівняно з класичним обробітком ґрунту, вміст доступної вологи в шарі 0–100 см був вищим на 8,8 мм або 5,3 %. У разі проведення мілкого обробітку на глибину 10–12 см і поверхневого обробітку на глибину 6–8 см у системі Mi-till вміст доступної вологи був практично на рівні класичного обробітку ґрунту. Аналогічною була тенденція і на час збирання культури. Встановлено вплив варіантів основного обробітку ґрунту на показники елементів структури врожаю ячменю ярого. За умови класичного обробітку ґрунту кількість продуктивних стебел була найвищою і переважала варіанти мінімального обробітку на 2,2–15,7 %. В досліді не виявлено істотного впливу варіантів обробітку ґрунту на довжину і кількість зернин у колосі. Максимальну урожайність культури (4,16 т/га) одержано за умови проведення під ячмінь ярий полиневого обробітку на глибину 20–22 см. У разі мінімального обробітку ґрунту (глибина 10–12 см) і Mini-till технології продуктивність культури була нижчою порівняно з технологією класичного обробітку ґрунту на 0,13–0,17 т/га або 3,4–4,1 %. При системі No-till істотне зниження врожайності зерна ячменю порівняно з полицевою оранкою на глибину 20–22 см спостерігається впродовж 2016–2018 рр., а 2019–2020 рр., досліджень різниця між цими варіантами за рівнем продуктивності перебувала в межах НІР.

Дод.точки доступу:
Лень, О.І.; Гангур, М. В.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

16.

Сорти сої для Степу та Лісостепу України [] / Л. Г. Білявська, Ю. В. Білявський, А. О. Діянова // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2021. - N 1(100). - С. 135-140. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Соя --Сорти
Кл.слова (ненормовані):
селекція, сорти, насінництво, урожайність, посівні площі, валовий збір, виробництво насіння
Анотація: У статті наведено результати аналізу сучасного стану виробництва сої. Виявлено кращі компанії-виробники насіння сої в Україні. Показано, що серед національних наукових селекційних установ, високий рейтинг мають Наукова селекційно-насінницька фірма «Соєвий вік», Національний науковий центр Інститут землеробства НААН, Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення НААН та Полтавська державна аграрна академія МОН. Надано показники врожайності сої в усіх областях України через глобальні зміни клімату необхідно випробовувати сорти різного еколого-географічного походження у виробничих умовах, встановлювати їхні особливості та господарсько-цінні ознаки, які характеризують відповідність до конкретних кліматичних зон України. За результатами аналізу багаторічних метеоспостережень встановлено, що кліматичні характеристики Полтавської області, яка розташована в Лісостепу України, стали більш посушливими. Проаналізована динаміка показників валових зборів сої в Полтавській області за період 2002–2020 рр. на тлі кількості опадів за вегетаційний період. У сучасних умовах ринкових перетворень та інноваційних процесів у агропромисловому комплексі залишаються проблеми з подальшою стратегією розвитку та підвищення ефективності національної системи насінництва сої в Україні. Зменшується кількість паспортизованих господарств із виробництва насіння сої в Україні. У науково-дослідній лабораторії «Селекції, насінництва та сортової агротехніки сої» Полтавської державної аграрної академії створено сорти сої Алмаз, Антрацит, Адамос, Александрит, Аквамарин, Авантюрин, які занесені до Державного Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Представлені показники сільськогосподарської придатності цих сортів та їхні переваги. Сорти полтавської селекції вирізняються посухостійкістю, стійкістю до хвороб і шкідників, не вилягають, при достиганні насіння боби не розтріскуються. Особливістю сортів є швидка віддача вологи на час достигання насіння, високий вміст протеїну та олії. Ці сорти є гарантованими попередниками для озимих культур у Степу і Лісостепу України. За результатами виробничого випробування в умовах ФГ «Грига», що в Полтавському районі Полтавської області, встановлено, що сорти ПДАУ добре конкурують з новими сортами іноземної селекції

Дод.точки доступу:
Білявська, Л.Г.; Білявський, Ю.В.; Діянова, А.О.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

17.

Агроекологічна оцінка продуктивності зрошуваних томатів в умовах потепління [] / А. М. Польовий, Л. Ю. Божко, О. А. Барсукова // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2021. - N 1(100). - С. 141-148. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Помідори--Крапельне зрошення
Кл.слова (ненормовані):
томати, температура повітря, сумарне випаровування, випаровуваність, вологозабезпечення, норми зрошення, урожайність
Анотація: У статі наводяться результати дослідження формування продуктивності зрошуваних томатів в областях Південного Степу України в умовах потепління. Оцінка впливу потепління клімату і норм зрошення на продуктивність томатів виконувалась на основі порівняння агроекологічних умов двох періодів: 1 – 1961–1995 рр., 2 – 1996–2015 рр. Розрахунки виконувались із використанням моделі оцінки агрокліматичних умов формування продуктивності сільськогосподарських культур, запропонованої А. М. Польовим. Встановлено, що впродовж усього вегетаційного періоду томатів значення середніх за декаду температур повітря в період з 1995 по 2015 рік були вищими в середньому на 1,2–1,3 °С, ніж у період 1961–1995 рр. Особливо помітні відхилення з другої декади липня до третьої декади вересня, коли температури за другий період були вищими на 1,9–2,2 °С. Середні за декаду суми опадів за вегетацію томатів зменшились у другий період несуттєво – на 13 мм. Зважаючи, що норми зрощення були однаковими в обох періодах і становили в середньому 3500 м3 /га, то незначне зменшення сум опадів не спричинило погіршення вологозабезпечення рослин. Підвищені температури впродовж усієї вегетації у другому досліджуваному періоді призвели до зростання сумарного випаровування. Особливо помітні збільшення його, починаючи з четвертої декади вегетації. Підвищені температури повітря і добра вологозабезпеченість посівів у другому досліджуваному періоді сприяла зростанню накопичення сухої маси томатів. Упродовж усього періоду вегетації наростання сухої маси щодекадно у другий період було значно вищим, ніж у перший, що своєю чергою сприяло підвищенню врожаю плодів. Розрахунки продуктивності томатів при різних нормах зрошення у другий період дали змогу встановити, що в умовах потепління підвищуються витрати води на сумарне випаровування і найвищі значення сухої маси томатів накопичуються при нормі зрошення 4000 м3 /га. В першому періоді максимальні прирости спостерігались за умови норми зрошення 3500 м3 /га. В разі збільшення норми зрошення до 4500 м3 /га спостерігається перезволоження ґрунту, яке несприятливо впливає на формування врожаю плодів, сприяє розвитку захворювань рослин, загниванню плодів, що погіршує їх якість. Це підтверджує висновок провідних учених, що оптимальною нормою зрошення для томатів є норми, за яких спостерігається співвідношення сумарного випаровування до випаровуваності на рівні 0,8–0,9 відн. од.

Дод.точки доступу:
Польовий, А.М.; Божко, Л.Ю.; Барсукова, О.А.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

18.

Оптимізація поживного режиму – фактор підвищення продуктивності посівів чини посівної (Lathirus sativus L.) [] / Л. С. Єремко, А. Ю. Швець, І. В. Кобилинський // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2021. - N 1(100). - С. 149-155. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Чина посівна--Технологія вирощування
Кл.слова (ненормовані):
чина посівна (Lathirus sativus L.), мінеральні добрива, мікродобрива, мікробіологічний препарат, продуктивність, бобово-ризобіальний симбіоз
Анотація: Одним зі шляхів розв’язання проблеми дефіциту білка рослинного походження є розширення видового складу та посівних площ зернобобових культур, що характеризуються надзвичайно високою стабільністю зернової продуктивності у разі екстремальних екологічних умов, обумовлених комплексним впливом підвищених температур і нестачею продуктивної вологи в кореневмісному шарі ґрунту. Стосовно цього досить перспективною культурою є чина посівна. Її рослини мають унікальну здатність вступати в симбіотичні взаємовідносини із бульбочковими бактеріями роду Rhizobium і накопичувати впродовж вегетаційного періоду в надземній і кореневій біомасі молекулярний азот у формі білка та інших азотовмісних органічних сполук. Важливим агротехнологічним прийомом підвищення рівня біологічної фіксації молекулярного азоту повітря є інтродукція в кореневу зону специфічних вірулентних, активних штамів бульбочкових бактерій. Симбіотична взаємодія між рослинами і мікроорганізмами-азотфіксаторами визначається комплементарністю генів макро- і мікросимбіонту, видовим складом, вірулентністю і активністю бактерій, повітряним, водним, температурним та поживним режимами ґрунту, що обумовлюють умови життєдіяльності обох компонентів симбіотичної системи та проходження продукційного процесу рослин чини посівної. Мета досліджень – підвищення продуктивності чини посівної за рахунок оптимізації мінерального живлення рослин у посівах. Під час досліджень виявлено, що проведення допосівної обробки насіння комплексом мікробіологічного препарату Різолайн (3,0 л/т) і біопротектору Різосейв (1,0 л/т) на фоні внесення N20Р40К40 має стимулюючий ефект на формування симбіотичного апарату чини посівної. Підвищення рівня внесення мінерального азоту негативно впливає на бобово-ризобіальний симбіоз, що виражається у зменшенні кількості бульбочок та їх маси. Поєднання інокуляції насіння та позакореневого підживлення рослин у фазі гілкування мікродобривом Авангард Р Бобові (2,0 л/га) на фонах мінерального удобрення сприяє формуванню потужного асиміляційного апарату, збільшенню тривалості і продуктивності його фотосинтетичної роботи, підвищує рівень синтезованої органічної речовини, та у процесі її спрямування до репродуктивних органів, збільшує продуктивність рослин. У агротехнологічному процесі вирощування чини посівної найбільш ефективним є поєднання допосівної інокуляції насіння комплексом мікробіологічного препарату Різолайн (3,0 л/т) і біопротектора Різосейв (1,0 л/т) та позакореневого підживлення рослин мікродобривом Авангард Р Бобові (2,0 л/га) на фоні внесення мінеральних добрив дозою діючої речовини N40Р40К40, що дає змогу підвищити рівень зернової продуктивності посівів до 3,07 т/га.

Дод.точки доступу:
Єремко, Л. С. ; Швець, А. Ю.; Кобилинський, І. В.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

19.

Посівні якості насіння лікарських рослин залежно від їх стратифікації [] / С. В. Поспєлов, М. М. Опара, К. С. Панченко // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2021. - N 1(100). - С. 156-162. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Лікарські рослини--Загальні питання
Кл.слова (ненормовані):
лікарські рослини, стратифікація, ехінацея пурпурова, ехінацея бліда, калачики лісові, волошка синя, звіробій звичайний
Анотація: Досліджено посівні якості насіння лікарських рослин: калачиків лісових (Malva sylvestris L.), ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L. Moench.), ехінацеї блідої (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt.), звіробою звичайного (Hypericum perforatum L.) та волошки синьої (Centaurea cyanus L.) залежно від дії стратифікації при температурі +3 0 С протягом 15, 30 та 45 діб. Контролем слугувало насіння, яке зберігалося такий же термін за температури +20 0 С. У насіння калачиків лісових після стратифікації тривалістю 15 діб енергія проростання суттєво зростала на 65,6 %, а лабораторна схожість – на 46 % відносно контролю; більш тривале витримування насіння було малоефективним. У ехінацеї пурпурової стратифікація суттєво збільшила вказані показники. Енергія проростання зросла на 9–20 % і становила 78–82 %, а енергія проростання – на 10,2–13,4 % і досягла 93 % після 45 діб стратифікації. Внаслідок стратифікації насіння ехінацеї блідої енергія проростання через 15 діб зросла в 1,3 раза (до 72 %), через 30 діб – в 1,36 раза (до 79 %), а через 1,5 місяця – в 1,26 раза (до 82 %) відносно контролю. Такі закономірності простежувалися і при визначенні лабораторної схожості. Наші дослідження насіння волошки синьої свідчать, що стратифікація протягом 15 діб не призвела до суттєвого збільшення як енергії проростання, так і лабораторної схожості. Більш тривалий термін дії понижених температур призвів до суттєвого збільшення енергії проростання на 7,5‒10,0 %, і недостовірно вплинув на лабораторну схожість (+3,4 % – +5,7 % до контролю). Вивчення впливу стратифікації на насіння звіробою свідчить, що після 15–30 діб стратифікації енергія проростання збільшилась на 2–3 % до контролю, а через 45 діб – на 13 %. Лабораторна схожість зросла в 1,05; 1,09; 1,18 раза відповідно, що свідчить про ефективність витримування насіння звіробою 1,5 місяця при понижених температурах. Зроблено висновок про ефективність застосування стратифікації насіння лікарських культур.

Дод.точки доступу:
Поспєлов, С.В.; Опара, М.М.; Панченко, К. С.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

20.

Гаращук, О. В.
Домінанти та механізми подолання екологічних ризиків щодо забезпечення сталого розвитку [] / О. В. Гаращук, В. І. Куценко // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково - виробничий, фаховий журнал . - 2021. - N 1(100). - С. 163-171. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Екологія --Загальні питання
Кл.слова (ненормовані):
соціальна сфера, сталий розвиток, ефективність виробництва, соціальноекологічна ситуація, глобалізаційні процеси
Анотація: Провідною концептуальною ідеєю, яка за загальновизнаною світовим науковим співтовариством думкою має визначати напрям сучасної цивілізації, є сталий розвиток. Його сутність полягає в тому, щоб задовольняти суспільні потреби в матеріальних благах, не загрожуючи здатності наступних поколінь задовольняти власні потреби. Сталий розвиток включає екологічний, економічний та соціальний складники. При цьому особливо актуальним є забезпечення екологічної безпеки, виявлення чинників, що впливають на подолання екологічних ризиків. Тому метою нашого дослідження є виявлення механізмів, успішна реалізація яких сприяла би покращенню екологічної ситуації та забезпеченню сталого розвитку. Екологічна безпека як частина національної безпеки посідає важливе місце серед її складників. Екологічні проблеми загострюються під час переходу до ринкових відносин. Сталий розвиток потребує оптимального поєднання ринкових механізмів і заходів державного регулювання соціально-економічного розвитку, спрямованих на створення екологічно безпечного середовища для проживання людини. Останнє значно підвищує роль соціальної сфери і, зокрема житловокомунального господарства, функціонування якого негативно впливає на довкілля, що обумовлено зношеністю каналізаційних систем та недостатньою потужністю очисних споруд. У статті наводиться перелік заходів, спрямованих на подолання зазначеної негативної ситуації. Також підкреслюється роль освіти, здатної здійснювати суттєвий вплив на екологічний стан у країні. Освіту можна назвати домінантою в досягненні сталого розвитку. Пропонується перелік заходів, спрямованих на підвищення ролі екологічної освіти в житті суспільства, зокрема у досягненні екологічної безпеки, подоланні екологічних ризиків, у підвищенні ефективності виробництва на засадах сталого розвитку. Обґрунтовується думка про те, що успішному подоланню екологічних проблем, динамічному рухові в напрямі сталого розвитку сприятиме впровадження інноваційного механізму, що має на меті оздоровлення природного середовища.

Дод.точки доступу:
Куценко, В.І.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

1-20 21-38

P.I.